Свято останнього дзвоника.

Цьогоріч, за умов карантину, школярі вчилися дистанційно протягом другого семестру. Тепер прийшов час Останнього дзвоника.

Це свято – завжди урочисте, радісне і водночас хвилююче. Особливо для випускників, для яких шкільний дзвінок лунає дійсно востаннє. Для школярів сьогоднішній дзвінок – це старт літніх канікул. Тож бажаємо учням добре і змістовно відпочити, набратися незабутніх вражень та сил перед початком нового етапу на­вчання. Впевнені, що, повернувшись восени за шкільні парти, вам буде про що розповісти друзям та вчителям.

Зі святом, вас, мої любі!

Вишиванка - твій генетичний код.

У День вишиванки український традиційний одяг надягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.
Українську вишиванку часто називають кодом нації. Залежно від історичного регіону України деталі та тематика орнаменту вишиванок відрізняються. Тому за зашифрованими у ній символами можна визначити регіон походження її власника.
День вишиванки – не офіційне й відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Цього дня заведено одягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями чи деінде. Традиційно День вишиванки відзначають щороку в третій четвер травня. Таким чином, у 2020 році це свято відзначатимемо 21 травня.

Історія появи Дня вишиванки Свято зародилося як студентська ініціатива. Ідею акції у 2006 році запропонувала на той момент студентка Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк. Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Її підтримали інші студенти та викладачі й одяглися відповідно.

Цікаві факти про українську вишиванку

Українська вишиванка має дуже давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст. 

Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, а, згідно з повір’ями, були таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і подолі, щоб візерунок торкався тіла. 

Вишивати національний одяг раніше бралися лише жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки. 

У кожному регіоні України є своя техніка вишивання, орнамент і традиційні кольори вишиванки. Іноді навіть окремі села можуть похвалитися своїми особливими вишиванками.

 В Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

 Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років – усе залежить від складності технік. Першим модником, який поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменника можна побачити на 20-гривневій купюрі. 

Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України. 

Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. 

Натомість вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам. Українське національне вбрання все більше надихає дизайнерів. На модних подіумах тема вишивки подається у найрізноманітніших варіантах.

День Європи.

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

Відправною точкою на шляху до започаткування відзначення Дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року. Цей історичний документ, направлений на об’єднання під єдиним керівництвом вугільних та сталеплавильних ресурсів низки європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції.

Рішення щодо увічнення дати проголошення Декларації Шумана шляхом святкування 9 травня як Дня Європи прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані.

Щорічно з нагоди свята у Брюсселі, де перебувають керівні органи ЄС, а також у країнах-учасницях ЄС відбуваються офіційні урочистості.

Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у “Європейському домі”.

Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. Оскільки День Європи – 9 травня – збігається з Днем Перемоги, в Україні урочисті заходи проводять щорічно у третю суботу травня згідно з Указом Президента №339/2003 від 19 квітня 2003 року. Цього року День Європи в Україні припадає на 16 травня.

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Вебінар на тему: "Пам'ять про дідів та прадідів"

Сьогодні відбувся вебінар у нашому класі під час якого діти розповідали про подвиг своїх прадідів. Організувала та провела вебінар вчителька історії Лілія Сергіївна.

Акція: "Молодь пам'ятає подвиг дідів - прадідів!"

Спогади про свого прадіда записала Соня і поділилася з нами, щоб ми не забували і завжди пам'ятали про їх героїчний подвиг. 

 Мій прапрадід, Чекаль Григорій Мелентійович, ветеран Великої Вітчизняної війни, з першого і до останнього дня брав участь у визволенні території нашої держави, Польщі та Чехословаччини від німецько-фашизьких загарбників.                                                                        Народився в 1919 році в селі Райгороді Кам'янського району Черкаської області в родині хліборобів. В 1939 році був призваний на службу до лав Радянської Армії, яку проходив в кавалерійських військах. Війну зустрів у Білорусії -  22 червня 1941 року потрапили під обстріл німецьких бомбардувальників. Внаслідок цього їхня дивізія була розформована. Молодим непідготовленим до війни солдатам доводилось самотужки пробиратись болотами та лісами в невідомому напрямку. Багатьох німці схопили в полон, серед них і нашого Григорія Мелентійовича. Не один місяць довелось йому виживати в нелюдських умовах німецьких таборів. Тричі він тікав, поки, нарешті, пробився до своїх військ. Бив фашистів на території Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини.  Воював відважно і сміливо, звільняючи кожен метр землі від ненависних ворогів. Перемогу зустрів у Чехословаччиніі. Має високі бойові нагороди: орден Червоної Зірки та орден Великої Вітчизняної війни, численні бойові медалі.     Додому повернувся в 1946 році.

Карантин - це не канікули.

Шановні діти та батьки! Пройде час карантину і необхідно буде виставляти оцінки за навчання у класрум. Ті, хто були свідомими, виконували усі завдання, або більшість - легко отримають оцінки за семестр та рік. А що робити нам з тими, хто не працював у класі, не здав жодної роботи? Зверніть увагу на виконання завдань вашими дітьми та пожвавте роботу у класі. Дякую

https://www.facebook.com/ze2019official/videos/652437005576779/?v=652437005576779

Поради психолога, щодо перебування дітей та батьків на карантині.

Прекрасна нагода для нових традицій. Спільна вечеря, суботній омлет, настільні ігри щоп’ятниці, сімейні танці ввечері. Для традиції виберіть один день і повторюйте щотижня.

Щодня грати в монополію – це не традиція, а нудьга. Підлітку дозвольте самому придумати звичаї.

Спільні турботи  Навіть маленькі діти можуть допомагати додавати овочі в салат, мити картоплю, набрати воду, зібрати іграшки, підмести, розвісити речі після прання. Мій п’ятирічний син любить допомагати пилотяжити. А донька іноді вчиться готувати разом зі мною.

Розповідайте про свою роботу  Моя дочка знає, що мама проводить вебінари та консультації, розмовляє з кимось за допомогою комп’ютера – у цей час варто поводитися тихіше, якщо вийде. Ще у мами є різні картки в коробочках, їх можна дивитися, але краще не рвати.

Мій режим  Протягом дня, звичайно, повинен бути час для домашніх справ. Тому до 10 години ранку я займаюся приготуванням сніданку, пранням, легким прибиранням, спортом. Кілька годин роботи – і знову час з дітьми. Поки в обід діти відпочивають або сплять, я можу активно попрацювати. Потім мій обід, заздалегідь готую вечерю і деякий час приділяю дітям. Після обіду – знову активна робота. Досить часто я працюю у вечірній час (вебінари та консультації), тому іноді робочий день закінчується о 20:00–21:00. Але після цього приділяю час лише дітям та чоловіку. У вихідні дні намагаюся не працювати.

Що точно не вийде?   Закритися і працювати з 9:00 до 18:00, щоб ніхто не відвертав увагу від роботи.

Діти такого не витримають, вони будуть постійно відволікати, просити водички, пограти, вередувати, вибивати двері кімнати, навіть якщо підіпрете їх диваном. Дуже важливо не закриватися більше ніж на 1,5–2 години.

Діти все одно будуть приходити та ставити питання, щось просити, залазити на руки. Що робити? Змиритися. Якщо ви зайняті не терміновою роботою, значить у вас точно є 5 хвилин для відповіді, обіймашок або відволіктися, щоб побудувати будиночок.

Мої діти періодично всі троє на мене залазять, поки я працюю за ноутбуком. Ставте поруч столик або звільніть трохи місця на своєму робочому столі, де дитина зможе малювати, ліпити, робити уроки.

Найскладніше для мене у період карантину – роботи стало менше, трохи нудно. Робочі поїздки, проведення живих заходів, дитячі гуртки, консультації (частково) – скасували. У щоденнику більше вільного часу, ніж раніше. Цей час я заповнюю навчанням, спортом, генеральним прибиранням, написанням другої книги. Водночас часу з дітьми я проводжу стільки ж багато як і раніше.

Смішних історій за 3 роки приватної практики багато. Іноді дитина в підгузку та з голим торсом приходила під час прямого ефіру в соціальних мережах і сідала поруч, махала глядачам ефіру. Іноді вривалася під час консультації та кричала: «Мама, я хочу в туалет!». Іноді родичі, які доглядали за дітьми, під час проведення онлайн майстер-класів кричали на задньому фоні голосніше, ніж діти. Декілька разів дитина видаляла важливі файли, коли я забула вимкнути ноутбук.

Режим дня під час карантину.

Ілюзія дозвілля: Як ідеально спланувати день на затяжному карантині.

Так, весна іде, а ми сидимо вдома. Це вимушена необхідність, і цей час можна провести з користю

Україна перебуватиме на карантині ще понад три тижні – до 24 квітня. У цьому контексті багато хто сприйняв продовження карантину в Україні як додаткові кілька тижнів відпочинку і не знає, чим зайнятися у цей час.

За два тижні, що минули, українці призвичаїлися до карантину і навіть дещо звикли до нього. Тому зараз, коли погода покращилася, люди виходять на вулиці, гуляють у скверах та займаються спортом на стадіонах так, ніби у світі не відбувається нічого страшного, а у країні – планові весняні вихідні. Не допомагають прохання та перестороги президента, Міністерства охорони здоров’я, не переконує сидіти вдома навіть сумна світова статистика захворюваності на коронавірус. Проте свідомі громадяни все ж не залишають своїх домівок без потреби та не наражають себе на небезпеку, віддаючи перевагу цікавим хобі вдома. Далі ми розповімо, чим можна зайнятися на тривалому карантині і головне – як розпланувати свій день так, щоб він був продуктивним.

Для дітей – планування дня і уроки

Для дітей перш за все потрібно скласти графік на кожен день тижня. Так дитина розумітиме, що має і зобов'язання, і відпочинок та дозвілля, й буде організовано підходити до часу.

Цілодобово з дітьми. Не залишайте дітей самих вдома і не ігноруйте їхніх прохань та бажання уваги. 

По-перше, збережіть для дітей звичайний режим дня – ранній підйом, зарядка, сніданок, розумова робота (уроки, розвивальні завдання), обід, відпочинок, читання, ігри, мультики, не пізнє засинання.

По-друге, не змушуйте дітей цілий день вчитися і робити уроки. Це буде неефективно, і від напруги у дитини зіпсується настрій, а далі – і у батьків.

По-третє, будьте у постійному контакті з дитиною. Поясність дітям, що зараз вимушені умови, коли батьки, навіть перебуваючи вдома, будуть трохи зайняті якусь частину дня. Попередьте, що ви попрацюєте, а потім пограєте разом.  

Школа вдома. Найпродуктивнішою частиною дня є дообідній час – на ці години розподіліть уроки для дітей тривалістю 25-35 хвилин. Поясніть дитині матеріал, перегляньте з нею кілька прикладів, дайте завдання, потім перевірте його. Діти дорослого шкільного віку самостійно можуть прочитати нову тему, виконати завдання до неї.

Трагічні дні історії.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність

його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.

2 дні світ нічого не знав про вибух.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої

хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії

отримали значні дози опромінення.

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця

літа 1986 року.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і

розчищали завали.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона

людей забруднено радіоактивними нуклідами.

200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія

радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із

пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого

знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

Хроніка тих подій у творах.
<...> О першій годині сорок–сорок дві хвилини мені передзвонив Саша,
сказав, що пожежа, є з опіками, потрібен лікар. Він був схвильований, ніяких
подробиць, і повісив трубку. Я взяв сумку, взяв наркотики, бо є з опіками, сказав
диспетчеру, щоб зв’язалася з начальником медсанчастини. Узяв з собою ще дві
порожні машини, а сам поїхав з Гумаровим.
<...> Ворота, стоїть варта, нас запитують: “Куди їдете?” – “На пожежу”. –
“А чому без спецодягу?” – “А я звідки знав, що спецодяг буде потрібний?” Я без
інформації. Був у самому халаті, квітневий вечір, тепло вночі, навіть без
чепчика, без нічого. Ми заїхали, я зустрівся з Кібенком.
Коли розмовляв з Кібенком, я запитав у нього: “Є з опіками?” Він каже:
“Обпечених нема. Але ситуація не зовсім зрозуміла. Щось моїх хлопців трохи
нудить”.

Карантин (23.03-27.03)

Середа 25.03. 2020.

1. Зарубіжна література   Написати розгорнуту відповідь на питання 6 ст.201.
2.Геометрія                        Урок 25 березня "Задачі на побудову"
3.Українська література
4. Українська мова           Прийменник як службова частина мови.
5. Біологія                         У класі

Четвер  26.03.2020.

1. Англійська мова          March,24. Great Britain
2. Алгебра
3. Всесвітня історія
4. Основи здоров'я             П.п. 25, 26
5. Інформатика
6. Фізика

П'ятниця   27.03.2020.

1. Англійська мова
2. Українська література
3. Географія
4. Біологія                              У класі