Останній акорд дитинства. Дзвоник останній.
Чомусь сьогодні шкільний нам дзвінок
З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.
Певно, сумує наш рідний дзвінок,
Що не покличе вже нас на урок.
Разом з дзвінком сумуємо й ми,
З вами здружились, зріднилися ми.
Якось незвично, що вже на урок
Клас випускний ваш не кличе дзвінок.
Що ж, відлітайте ключем журавлиним —
У вирій життя школа нас проводжає.
Хай вам зірниця палає щаслива!
Від щирого серця добра вам бажаєм.
Немає коментарів:
Дописати коментар