Вечорни́ці, до́світки — одна з форм осінньо-зимових вечірніх розваг, що відбувались у хаті. На вечорниці оповідали казки, танцювали, поєднуючи дозвілля з роботою[1].
Здавна зібрання молодих відбувалося на вечорницях. Вечорниці починалися пізньої осені і тривали до початку Великого посту.
Вечорниці були:
- буденні
- святкові
Основою буденних вечорниць була робота дівчат за вишиванням, прядінням, шиттям, оскільки саме від їхньої працьовитості залежало і їхнє придане. Та й вранці необхідно показати матері свою роботу. На святкових вечорницях молодь танцювала, співала, тобто розважалася. Святкові вечорниці пов'язувалися з певною подією або ж святом.
Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася, окремі риси пізнавали і там собі пару вибирали. Було так заведено, що кожне село і, навіть вулиця мала «свою» хату для вечорниць. Молодь платила господині борошном, печеним хлібом, полотном… Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити — була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер, чого б варто повчитись молоді нині.
Повернення традицій нашого народу. У нас також відбулися вечорниці, на яки ми виконували пісні, танцювали та гралися, а потім пригощалися варениками та пирогами. Дякую мамам та бабусям які приготували нам смачні вареники та пироги.
Немає коментарів:
Дописати коментар