Школа наш дім - нам добре в нім

 Школа, як багато часу ми проводимо в ній. І як добре. коли ти йдеш туди з радістю, в очікуванні пізнати щось нове під час уроків від своїх вчителів, а ще як добре та затишно почуватися на переві зі своїми однокласниками. З якими можна поговорити, організувати якусь цікаву гру, або просто ось так влаштуватися зручно під час перерви у зоні відпочинку. 

День фізичної культури та спорту.

 Свято День фізичної культури і спорту в Україні відзначається в другу суботу вересня. Офіційно засновано в 1994 році. Це свято здорового способу життя і радості, що виникає при використанні корисної фізичної діяльності.

Сьогодні спортивні родини зібралися на шкільному подвір'ї, щоб позмагатися у спритності та витривалості, а разом з тим побути усім разом і провести змістовно і з користю для здоров'я час. 

Хай зібралося нас не багато (інші пропустили змагання з поважних причин) але ми пройшли усі етапи змагання: пограли у баскетбол, віджималися, скакали на скакалці та грали у вибивного. 

Трохи зморені, але радісні від проведеного разом часу. морозиво від Бандури Анатолія Вікторовича та  пухкі оладки від мене. Задоволення море. Дякую усім небайдужим батькам та не лінивим дітям за чудовий вечір. Ви найкращі.

Наш перший день у школі.

 Перший урок. «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»

ТЕМА: РОЗУМІТИ СЕБЕ 

Мета: обґрунтувати важливість самопізнання для життєвого самовизначення особистості.

Пізнання самого себе є давньою і завжди актуальною проблемою, яка хвилює людину відтоді, як вона почала усвідомлювати себе, заглиблюватись у свою сутність, ставити собі запитання: «Хто я в цьому світі? Краплинка у вирі могутніх хвиль чи наймогутніша сила, спроможна повертати русло рік? Хто я? Споглядач чи творець?»

На цьому і наступних заняттях йтиметься про унікальність кожної людини, про її цінність. Ви спробуєте також розібратися, як можна пізнати себе, усвідомити свої потреби, самому здійснити оцінку своїх дій і вчинків, навчитися розуміти себе.

На другому уроці ми ознайомилися з правилами навчання під час нестабільної епідеміологічної ситуації. Опрацювали документи, рекомендації МОЗ, яких необхідно дотримуватися у школі під час занять та перерв. Пригадали правила поведінки у школі, нагадали про безпечну дорогу додому та до школи.

А також заклали капсулу пам'яті.

Свято першого дзвоника.

 Сьогодні ми зібралися шкільною родиною на свято "Першого дзвоника"

Шановні восьмикласники та батьки прийміть вітання зі святом.

Ура, канікули!

Ось і закінчився навчальний рік. Ми навіть і не уявляли, що саме так ми будемо йти на літні канікули. Карантин, дистанційне навчання ми пройшли через це. Попереду найдовші канікули. З якими успіхами ми закінчили 7-й клас ви всі знаєте, бо вже отримали табелі успішності. Хочу назвати наших відмінників: Бандура Софія, Новоселецький Іван, Матірна Поліна, Салюк Дмитрій, Федоренко Мар'яна. Молодці! Так тримати!

                 

                         

                               

Канікули, також будуть проходити у складній ситуації - карантин поки що не відміняють повністю. Тому діти, пам'ятайте, що ми самі можемо захистити своє власне здоров'я, коли навчимося жити по правилам. Не забувайте про це. І тоді канікули будуть для вас в радість.

Увага! Для ознайомлення батьків. З 01.06.2020 по 31.08.2020 – літні канікули. (читайте у Classroom)

Свято останнього дзвоника.

Цьогоріч, за умов карантину, школярі вчилися дистанційно протягом другого семестру. Тепер прийшов час Останнього дзвоника.

Це свято – завжди урочисте, радісне і водночас хвилююче. Особливо для випускників, для яких шкільний дзвінок лунає дійсно востаннє. Для школярів сьогоднішній дзвінок – це старт літніх канікул. Тож бажаємо учням добре і змістовно відпочити, набратися незабутніх вражень та сил перед початком нового етапу на­вчання. Впевнені, що, повернувшись восени за шкільні парти, вам буде про що розповісти друзям та вчителям.

Зі святом, вас, мої любі!

Вишиванка - твій генетичний код.

У День вишиванки український традиційний одяг надягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.
Українську вишиванку часто називають кодом нації. Залежно від історичного регіону України деталі та тематика орнаменту вишиванок відрізняються. Тому за зашифрованими у ній символами можна визначити регіон походження її власника.
День вишиванки – не офіційне й відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Цього дня заведено одягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями чи деінде. Традиційно День вишиванки відзначають щороку в третій четвер травня. Таким чином, у 2020 році це свято відзначатимемо 21 травня.

Історія появи Дня вишиванки Свято зародилося як студентська ініціатива. Ідею акції у 2006 році запропонувала на той момент студентка Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк. Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Її підтримали інші студенти та викладачі й одяглися відповідно.

Цікаві факти про українську вишиванку

Українська вишиванка має дуже давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст. 

Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, а, згідно з повір’ями, були таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і подолі, щоб візерунок торкався тіла. 

Вишивати національний одяг раніше бралися лише жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки. 

У кожному регіоні України є своя техніка вишивання, орнамент і традиційні кольори вишиванки. Іноді навіть окремі села можуть похвалитися своїми особливими вишиванками.

 В Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

 Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років – усе залежить від складності технік. Першим модником, який поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменника можна побачити на 20-гривневій купюрі. 

Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України. 

Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. 

Натомість вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам. Українське національне вбрання все більше надихає дизайнерів. На модних подіумах тема вишивки подається у найрізноманітніших варіантах.

День Європи.

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

Відправною точкою на шляху до започаткування відзначення Дня Європи вважається Декларація Шумана, оприлюднена 9 травня 1950 року. Цей історичний документ, направлений на об’єднання під єдиним керівництвом вугільних та сталеплавильних ресурсів низки європейських держав, насамперед Франції та Німеччини, заклав підґрунтя європейської інтеграції.

Рішення щодо увічнення дати проголошення Декларації Шумана шляхом святкування 9 травня як Дня Європи прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані.

Щорічно з нагоди свята у Брюсселі, де перебувають керівні органи ЄС, а також у країнах-учасницях ЄС відбуваються офіційні урочистості.

Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у “Європейському домі”.

Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи. Оскільки День Європи – 9 травня – збігається з Днем Перемоги, в Україні урочисті заходи проводять щорічно у третю суботу травня згідно з Указом Президента №339/2003 від 19 квітня 2003 року. Цього року День Європи в Україні припадає на 16 травня.

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Вебінар на тему: "Пам'ять про дідів та прадідів"

Сьогодні відбувся вебінар у нашому класі під час якого діти розповідали про подвиг своїх прадідів. Організувала та провела вебінар вчителька історії Лілія Сергіївна.

Акція: "Молодь пам'ятає подвиг дідів - прадідів!"

Спогади про свого прадіда записала Соня і поділилася з нами, щоб ми не забували і завжди пам'ятали про їх героїчний подвиг. 

 Мій прапрадід, Чекаль Григорій Мелентійович, ветеран Великої Вітчизняної війни, з першого і до останнього дня брав участь у визволенні території нашої держави, Польщі та Чехословаччини від німецько-фашизьких загарбників.                                                                        Народився в 1919 році в селі Райгороді Кам'янського району Черкаської області в родині хліборобів. В 1939 році був призваний на службу до лав Радянської Армії, яку проходив в кавалерійських військах. Війну зустрів у Білорусії -  22 червня 1941 року потрапили під обстріл німецьких бомбардувальників. Внаслідок цього їхня дивізія була розформована. Молодим непідготовленим до війни солдатам доводилось самотужки пробиратись болотами та лісами в невідомому напрямку. Багатьох німці схопили в полон, серед них і нашого Григорія Мелентійовича. Не один місяць довелось йому виживати в нелюдських умовах німецьких таборів. Тричі він тікав, поки, нарешті, пробився до своїх військ. Бив фашистів на території Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини.  Воював відважно і сміливо, звільняючи кожен метр землі від ненависних ворогів. Перемогу зустрів у Чехословаччиніі. Має високі бойові нагороди: орден Червоної Зірки та орден Великої Вітчизняної війни, численні бойові медалі.     Додому повернувся в 1946 році.