Спочатку цей похід визрів у нас ще під час навчання. Гадали, прикидали усі варіанти. Але все ж переважив мій і здоровий глузд. Так як цей похід перший (і сподіваюсь неостанній) то вирішили пройти не дуже довгий шлях. Порадилися і вирішили, підемо до села Юрчиха де колись був табір.
Зібралися і попри небезпеку потрапити під зливу чи град вирушили на два дні з однією ночівлею.
Дивно, але всі о 4-30 зібралися в центрі міста, фото напам'ять.
І вирушили. По дорозі ще й встигали позувати на камеру. Йшли весело, легко, попри те, що у кожного за спиною був рюкзак, а в декого навіть два.
Прийшли через півтори години до місця відпочинку і почали облаштування табору.
Було всього, але нарешті усі намети стоять. Можна і пограти.