Вітання з Новим Роком.

   Шановні батьки та дітлахи!
                                          Нехай в новому році

                            Щодня й на кожнім кроці
                            Дива чарівні стануться
                            І мрії всі збуваються.

                                      Нехай хурделиця змете
                                      Усе лихе, що сталося,
                                      А новий рік нехай несе
                                      Все те, що так бажалося.

                           Незгоди всі забудуться,
                           Що мріялось — все збудеться,
                           Злагода в сім’ї панує.
                           Дарунки Дід Мороз готує!

    Канікули з 29.12. 2017 по 14.01. 2018р.  До школи 15 січня. До зустрічі!   Безпечних канікул вам.

© http://pozdravok.ru/pozdravleniya/prazdniki/noviy-god/rodstvennikam/na-ukrainskom/

Добрі свята приходять в дім.

Нови́й рік — свято, яке святкують багато народів відповідно до прийнятого календаря. Свято настає в момент переходу нового року.

Новий рік у середньовічній Європі[ред. • ред. код]

У середньовічній Європі початок Нового Року приурочували до одного з церковних свят:

• До Різдва 25 грудня — у Франції з 753 по 987-й, у Великій Британії та Німеччині до 13 століття, а також в Іспанії до 14 століття.
• До Благовіщення 25 березня — особливо популярний у Флоренції, Пізі, Кельні й Мюнстері.
• До Великодня — у Франції з 983 по 1563. Незручністю цієї системи, однак, було те, що Великдень — рухоме свято й одна й та сама дата могла виникати двічі на рік, в разі чого їх розрізняли як «після великодня» та «до великодня».
• До свята Обрізання Господнього, що припадало на 1 січня.

Давньоримська традиція святкування 1 березня зберігалась у Венеціанській республіці до 1797 року, а також тривалий час на Русі.

Протягом 16 — 17 століть у більшості країн Європи перейшли на сучасну традицію святкування 1 січня.

Новий рік у Київській Русі

З Новим роком! Українська поштова марка. 2011

Як і у більшості давніх народів, початок Нового року у Київській Русі асоціювався з початком весняного відродження природи. Найімовірніше Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати як 12, так і 13 місяців. Свято отримало назву «Нове літо».

З прийняттям християнства у Київській Русі було запроваджено Юліанський календар, а святкування Нового року було встановлено на 1 березня, що за переданням відповідало даті творення світу. Пізніше Новий рік було перенесено на 1 вересня відповідно до прийнятого Візантійською церквою, а літочислення велося від Створення світу.

На українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а пізніше — Речі Посполитої, з 1362 року початок Нового року було встановлено на 1 січня і літочислення велося від Різдва Христового. Ця система трапляється в українських літописах того часу.

Новий час

«На новий рік многая лїта» Українська поштівка. 1906 рік

У 1582 році папа Григорій XIII увів нову календарну систему, що одержала назву григоріанської або «новий стиль». Православна церква на Константинопольському соборі 1583 року визнавши неточність юліанського календаря, однак, відмовилася переходити на григоріанський через те, що за новим стилем християнський Великдень іноді збігається з єврейським песахом або наступає раніше, що заборонено «Апостольськими правилами». У той же час протестантські країни перейшли на григоріанський календар лише у 18 столітті, таким чином тривалий час Новий Рік у православних та протестантських країнах наставав на 11 днів пізніше за католицький.

20 (30) грудня 1699 року за указом царя Петра I Новий рік у Російській Імперії святкують, за прикладом усіх християнських народів, 1 січня, причому як і раніше — за юліанським календарем.^[10] У XVIII століттіпрактично всі протестантські держави переходять на григоріанський стиль, натомість у Російській імперії до 1918 року зберігався юліанський, через що Новий рік на землях, що входили до її складу не збігався з західноєвропейським.

У 1918 році декретом Раднаркому «…з метою встановлення в Росії однакового майже з усіма культурними народами рахування часу…» було прийнято перехід на Григоріанський календар і Новий Рік знову почав збігатися з європейським. Натомість російська, а також Сербська та Єрусалимська православні церкви відмовились переходити на новий стиль, унаслідок чого усі нерухомі церковні свята, а також Новий рік святкуються за старим стилем, у результаті чого утворився такий рідкісний історично-культурний феномен, як Старий Новий рік. Як додаткове свято, старий Новий рік і понині святкується в Україні, Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії та окремих районах Швейцарії.^{[джерело?]}

Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік, прийшов на зміну Святому Миколаю згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року.

Ми побували на новорічній виставі, подивилися лялькову виставу про Різдво Христове. Було цікаво, пізнавально. Всі учні отримали новорічні подарунки.

 На виставі.

З подарунками.      Усіх з Новим роком.

Калита.

У нас відбулося свято Калити. 
День Андрі́я (Калита) — народно-християнське свято, припадає на 30 листопада (13 грудня)
Це день народного календаря, до якого приурочували Андріївський обряд «Калиту», суть якого полягає в переведенні юнаків і юнок у дорослі вікові класи. День Андрія справді парубоцький день. Як і в значної кількості українських свят, в його обрядах проглядаються дохристиянські традиції.
Калита́ — це обрядовий корж, що готується на свято Андрія. 
Молодь у цей день влаштовувала різноманітні забави. Основна дія свята — це відкусування «калити». Печиво прив'язують якнайвище попід стелею, а потім хлопці та дівчата з зав'язаними очима мусять дострибнути до нього й відкусити шматок.

 Наша господиня з дівчатами.

 Парубки чекають на дворі дозволу зайти до оселі.  Виконують пісню.

Загальна пісня звучить від усього класу.

 Їдем  Калиту кусати, але для цього необхідно на конику поскакати.

— Добрий вечір, пане Калитинський!
— Здоров будь, пане Коцюбинський!
— Чого пожалував?
— Калиту кусати.
— А я буду по зубах писати!
— А я вкушу!
— А я впишу!
— Ой чи впишеш, чи ні,
Я на білому коні

 Усі покуштували Калиту.

Наші господарі та ведучі.

До дня Захисника Вітчизни.

На класній годині ми вітали наших майбутніх захисників зі святом. Пройшло це у ігровій формі. було всім весело та цікаво. Дивіться самі.

 Різноманітні конкурси, вікторини, багато сміху та хороший настрій.

 Дякуємо дівчаткам, зокрема Лізі Скрябіній, яка організувала усіх дівчат і провела цей захід.

 Долучилися і до святкування і наші батьки. дякуємо, що завжди знаходите час і відвідуєте наші заходи.

 Обмазані у муці але з цукерками, хлопці задоволені і ми теж.

Новорічний сувенір.

Наші учні взяли активну участь у конкурсі на кращий виріб на Новорічну тематику. Подивіться результати та самі переконайтеся.



Дуже вдячні батькам, які долучилися до акції та допомогли нам.





Поліна, Ліза та Володя.